Очищає кров, сприяє кровотворення, заспокоює нерви. Засіб, що зміцнює.
Використовувані частини: найчастіше листя і свіжі зрілі плоди, іноді кореневища.

Активні речовини. Листя містить дубильні речовини, трохи ефірної олії, вітамін C і флавоноїди. Вміст дубильних речовин у молодому листі несуттєвий, пізніше воно зростає. Основні активні речовини кореневищ — дубильні, вміст яких досягає 10%. Що стосується стиглих плодів, то тут насамперед потрібно згадати вітамін С. В 100 г стиглих ягід у середньому його міститься 60 мг (це дуже високий вміст вітаміну С). Освіжні фруктові кислоти, цінні мінеральні речовини — як-от калій, магній, кальцій, залізо, цинк, марганець, мідь, кобальт, фосфор, — а також інші вітаміни є активними речовинами суниці.

Цілюща дія та застосування. Корнівища та листя цінні своїми дубильними речовинами. Їх відваром (чаєм) полощать горло та ротову порожнину під час запалення слизових оболонок, а також використовують у разі порушень діяльності шлунка та кишківника, особливо у разі поносів. Відвар успішно застосовується і під час жовтухи. Себастьян Кнайп рекомендував чай із суниці як оздоровлювальний напій для ослаблених людей.
Суничний чай: 2 чайні ложки з верхом листя суниці залити 1/4 л води, що кипить, дати настоятися 15 хвилин, потім процідити. Три рази на день пити по чашці чаю або за потреби полоскати або промивати горло тепловатим чаєм.


Використання в гомеопатії. Свіжі плоди — вихідний матеріал для гомеопатичного засобу Fragaria, який, правда, нечасто використовується для лікування висипу типу кропивниці, ослабленні травної діяльності та порушень кровообігу. D1 і D1 — найдієвіші розведення цього засобу, яке досить приймати двічі на день по 5-8 крапель.

Застосування в народній медицині. Свіжі ягоди суниці у великому почепленні в народі. Треба сказати, що численним садовим формам суниці народна медицина не надає жодного цілющого значення. Природно, лісові ягоди ароматніші, багатші за вітаміни та мінеральні речовини, проте й садова суниця, особливо деякі її форми, не позбавлені цінності. Проте народна медицина відхиляє її. Вона рекомендує свіжі ягоди лісової суниці під час хвороб серця, печінки та жовчного міхура, у разі нервового виснаження, малокровії та слабкості, у разі подагри та ревматизму, у разі вугрів і хронічного закрепу. Мають вони та глистогону дію. Чай із листя суниці відомий як очищувальний кров, що сприяє кровотворення й заспокоює нерви. Крім того, він має славу (з чималою мірою завдяки відомому зі старих травників) як цілющий засіб у разі геморою, недуг селезінки та печінки, жіночих хвороб і водянки. З його допомогою намагаються досягти успіху навіть у разі астми та хронічного бронхіту. Чай із кореневищ рекомендують під час поносу та жовтухи. Ягоди м листя рекомендує народна медицина під час нічних поту, для лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. Народна медицина Карачаво-Чоркесія настої квіток рекомендує під час хвороб серця, а відвар рослини (квіти, листя та коріння) — у разі фібромі матки. Німецька народна медицина настої листя рекомендує під час хвороб печінки, селезінки, жовчокам'яної хвороби, рясних нічних потух, бронхіальної астми, інфекційної жовтухи, неврастенії, безсоння, як лікувальні клізми під час гемороїдальних кровотеч, як-от компреси у разі моокнучих і кровоточивих ран, а також у разі стоматитів, захворювань горла та під час зловісного запаху з рота. Для цього 3 г висушеного листя заварюють 400 г окропу та приймають цей чай упродовж дня ковтками. У Польщі траву суниці лісової під час цвітіння застосовують як настою під час захворювань нирок, сечового міхура, каменів і піску в нирках, атеросклерозу, подагри, як засіб, що регулює обмін речовин, під час хвороб шкіри. Роздавлені ягоди та сік — випробуваний зовнішній засіб у разі екземи, висипок і невеликих ран, а також у косметичних цілях для пом'якшення шкіри та знищення на овесняних п'ят, вугрів і лишайних уражень. Водний настій листя у формі примочок і компресів вживають як косметичний засіб під час вугрів і плям на обличчі. Листя суниці садової має більш слабку лікувальну дію.